Словарь:літний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		літни́й	літне́	літна́	літні́
Рд.		літно́го	літно́го	літно́ї	літни́х
Дт.		літно́му	літно́му	літні́й	літни́м
Вн.	одуш.	літно́го	літне́	літну́	літни́х
	неод.	літни́й			літні́
Тв.		літни́м	літни́м	літно́ю	літни́ми
М.		літно́му літні́м	літно́му літні́м	літні́й	літни́х

літни́й

Прилагательное, тип склонения 1b. Корень: -літ-; суффикс: -н; окончание: -ий.

Семантические свойства

Значение

1. лётный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: літання глаголы: літати

Этимология

Происходит от гл. літати, далее из праслав. *letěti, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. лєтѣти, лештѫ, русск. лететь, лечу, укр. леті́ти, лечу, болг. летя́, сербохорв. лѐтjети|, ле́ти̑м, словенск. letė́ti|, letím, польск. lесiеć, lесę, в.-луж. lećeć, н.-луж. leśeś. Праслав. форма восходит к праиндоевр.| *lek- «лететь». Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.