Словарь:експресіоністський

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		експресіоні́стський	експресіоні́стське	експресіоні́стська	експресіоні́стські
Рд.		експресіоні́стського	експресіоні́стського	експресіоні́стської	експресіоні́стських
Дт.		експресіоні́стському	експресіоні́стському	експресіоні́стській	експресіоні́стським
Вн.	одуш.	експресіоні́стського	експресіоні́стське	експресіоні́стську	експресіоні́стських
	неод.	експресіоні́стський			експресіоні́стські
Тв.		експресіоні́стським	експресіоні́стським	експресіоні́стською	експресіоні́стськими
М.		експресіоні́стському експресіоні́стськім	експресіоні́стському експресіоні́стськім	експресіоні́стській	експресіоні́стських

екс-пре-сі-о-ні́стсь-кий

Прилагательное, тип склонения 1a. Корень: -експрес-; суффикс: -і; интерфикс: -он-; суффиксы: -іст-ськ; окончание: -ий.

Произношение

• МФА: ед. ч. [ekspresʲioˈnʲisʲkei̯], мн. ч. [ekspresʲioˈnʲisʲkʲi]

Семантические свойства

Значение

1. экспрессионистский ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

1. експресіоністичний

Антонимы

1. —

Гиперонимы

1. —

Гипонимы

1. —

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: експресіонізм, експресіоніст, експресіоністка

Этимология

Происходит от франц. expressionnisme, из лат. expressio «выдавливание, выжимание; выразительность», от гл. exprimere «выдавливать; выражать», далее из ex- «из-, от-» + premere «давить, придавливать», из праиндоевр.| *prem-/*pres- «бить» Считается, что термин был впервые использован в 1910 году.