Сапеляк, Степан Евстафиевич

Эта статья находится на начальном уровне проработки, в одной из её версий выборочно используется текст из источника, распространяемого под свободной лицензией
Материал из энциклопедии Руниверсалис
Степан Евстафьевич Сапеляк
Степан Євстахійович Сапеляк
Место рождения Росохач,
Чортковский район,
Тернопольская область,
Украинская ССР, СССР
Род деятельности публицист, поэт, прозаик, литературовед
Жанр стихотворение
Язык произведений украинский
Премии
Национальная премия Украины имени Тараса Шевченко — 1992
Награды
Орден «За заслуги» ІІІ степени (Украина)

Степан Евстафьевич Сапеля́к (19512012) — советский и украинский поэт, прозаик и литературовед, публицист, правозащитник, общественный деятель. Участник «росохацкой группы». Член Национального союза писателей Украины (1991), международного ПЕН-клуба (1992), Украинского Хельсинкского союза (1987).

Биография

Родился 26 марта 1951 года (по паспортным данным — 1952 года) в селе Росохач (ныне Чортковский район, Тернопольская область, Украина). Учился на филологическом факультете ЛГУ имени И. Я. Франко в 1969—1973 годах.

29 октября 1972 года после очередных арестов (Игоря Калинца и др.) написал открытое заявление на имя тогдашнего Генерального секретаря ЦК КПСС Л. И. Брежнева и Первого секретаря КПУ В. В. Щербицкого, в которой выразил несогласие против арестов и произвола украинской интеллигенции.

В 1972 году Сапеляк прислал в издательство сборник стихов, который один из рецензентов охарактеризовал как «националистический».

17 ноября 1973 году был исключён из комсомола, а потом и из вуза. С февраля 1973 года находится под следствием в Тернопольском КГБ, как участник молодежной подпольной группы, которая в ночь 22 января 1973 года в честь 50-годовщины Акта Соединения УНР и ЗУНР в Чорткове вывесили желто-голубые флаги и расклеили листовки с протестом и призывом: «освободить политзаключённых из советских тюрем и концлагерей». Следственными органами КГБ ему было инкриминировано «написание и изготовление» стихов тенденциозно националистических, порочат своим содержанием советский и общественно-политический строй Союза ССР", стихов антисоветского «клеветнического» содержания с целью «подрыва и свержения общественно-политического строя в СССР и отрыва Советской Украины от Союза…», а также обвинения в так называемой «антисоветской агитации и пропаганде».

19 февраля 1973 года арестован и 24 сентября 1973 года осужден Тернопольским областным судом по части 1 ст. 62 УК УССР («Антисоветская агитация и пропаганда») и ст. 64 («Организационная деятельность и участие в антисоветской организации») к 5 годам лишения свободы и 3 годам ссылки.

Наказание отбывал в тюрьмах городов Перми, Владимира, Северного Урала, Охотского побережья Хабаровского края и в Казанском централе. На ссылке был на Колыме и в Хабаровском крае.

В 1983 году «под гласным надзором» КГБ был поселён в пгт Безлюдовка на Харьковщине.

Умер 1 февраля 2012 года в Харькове.

Премии и награды

  • 1993 год — лауреат Национальной премии имени Тараса Шевченко за сборник стихов «Долгий рваный крик»[1].
  • 2002 год — лауреат премии имени Владимира Свидзинского за книгу «Страсти по любви», изданную харьковским издательством «Майдан»[2].
  • 26 ноября 2005 года Степан Сапеляк за весомый личный вклад в национальное и государственное возрождение Украины, самоотверженность в борьбе за утверждение идеалов свободы и независимости, активную общественную деятельность награждён орденом «За заслуги» третьей степени[3].
  • 18 ноября 2009 года за выдающийся личный вклад в отстаивание национальной идеи, становление и развитие Украинского независимого государства и активную политическую и общественную деятельность награждён Крестом Ивана Мазепы[4].
  • Лауреат премий имени Льва и Богдана Лепких (1995), имени Владимира Сосюры.
  • почётный гражданин Тернополя

Публикации произведений

  • Сапеляк С. Борюкалися дві сили: Добірка віршів //К афедра. — 1988. — № 2. — С. 133—137.
  • Сапеляк С. Звернення на захист ідеї творчої свободи в національній культурі // Кафедра. — 1988. — № 2. — С. 27-31.
  • Сапеляк С. Герніка Чорнобиля; І озовімося — мій дім, мій храм: [Вірші] //Сучасність. — 1988. — № 7-8. — С. 15-20.
  • Сапеляк С. З гіркотою в камені: Поезії // Сучасність, 1989. — 160 с.
  • Сапеляк С. П’ята печать: [Вірші] //Сучасність. — 1989. — № 2. — С. 25-26.
  • Сапеляк С. Вінніпег. Пам’ятник Т.Шевченкові (епістолярна елегія) // Сучасність. — 1990. — № 3. — С. 8-9.
  • Степан Сапеляк. Скорботний сніг // Дзвін. — 1990, травень. — № 5. — С. 5-9.
  • Сапеляк С. «Вмираємо і живемо…»: Вірш про Ураллаг //Кафедра: Літ.-мист. та наук.-попул. квартальник. — Торонто; Балтимор, 1990. — С. 63-66.
  • Степан Сапеляк. Поезія скорбної України. Перед. Д. Павличка // Київ. — 1990, червень. — № 6. — С. 8-13.
  • Сапеляк С. Тривалий рваний зойк: Поезії. — К.: Рад. письменник, 1991. — 187 с., іл.
  • Степан Сапеляк. Недолею недолю віджену. Післямова С. Йовенко // Вітчизна. — 1991, вересень. — № 9 . — С. 9-13.
  • Степан Сапеляк. Калинові Еллади // Основа. — 1993. — № 23 (1). — С. 84-97.
  • Сапеляк С. Літописемність слова; Таїнство; Калинові еллади: [Вірші] // Тернопіль. — 1993. — № 1. — С. 8-9.
  • Сапеляк С. Із недрукованого: [Вірші] // Русалка Дністрова. — 1993. — № 14 (серп.).
  • Сапеляк С. П’ята печать; Елегія; Поверніться лицем до сонця; Непокора; Свобода; Життя; До терпіння; Пам"яті Є.Плужника; Монолог з минулим; До боягузів; Моє; Вигнання: [Вірші] // З облоги ночі: Зб. невільничої поезії України 30-80р.р. — К., 1993. — С. 268—385.
  • Сапеляк С. Журбопис свободи: (лірико-драм. медитації) // Русалка Дністрова. — 1995. — № 3 (лют.).
  • Сапеляк С. «Я свого серця не переступив…»: [Розм. з поетом вів В.Ханас] // Тернопіль вечірній. — 1995. — 22 квіт.
  • Сапеляк С. Олівці-чарівці; Казочка про дрімайликів-калабайликів; Котики-воркотики-мяуанегдотики; Віршик; У калинки коло млинка: [Вірші] // Тернопіль. — 1995. — № 4. — С.93.
  • Сапеляк С.Із шаблею і Вітчизною // Селянська доля. — 1996. — 1 січ., 20 січ.
  • Сапеляк С. Три елегії у метаморфозах // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 2. — Тернопіль, 1991. — С. 71.
  • Сапеляк С. «Я б нічого не міняв у своїм житті…»: [З творчого вечора] / Публ. В. Ханаса // Тернопіль вечірній. — 1995. — 24 трав.
  • Сапеляк С. «Моя Україно, смертна Каро…»: [Бесіду вів В.Хмілецький] // Діалог. — 1997. — 25 жовт.
  • Степан Сапеляк. Епістолярні елегії // Кур'єр Кривбасу. — 2006, січень. — № 194. — С. 82-107.
  • Степан Сапеляк. Мазепа // Море. — 2006, лютий. — № 2. — С. 26-29.

Литература

Енциклопедії. Словники. Наукова. Методична.

  • Б. Мельничук. Сапеляк Степан Євстахійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 227—228.
  • Від Бароко до постмодернізму. Збірник праць кафедри української та світової літератури. — Х.: Майдан, 2006. — С. 284.
  • Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. Вид. 2-е // Львів: Світ, 1998. — С. 383.
  • Літературна Харківщина. Довідник // Харків: Майдан, 1995. — С. 281.
  • Не вмирає душа наша: Збірник матеріалів, присвячених 40-річчю від дня заснування Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка // Вид-во «Україна», 2002. — С. 165.
  • Олесь Гончар. З високим ім’ям Кобзаря // Літературна Україна. — 1993. — 11.03. — С. 4.
  • Репресії в Україні (1917—1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока // К.: Смолоскип, 2007. — С. 358.
  • Ткачук М. П., Богдан Бойчук., Степан Сапеляк (компендій творчості поетів): Навчальний посібник // Тернопіль, 1994.
  • Ткачук М. П. Інтерпретації: Скорботна пісня України (творчий портрет Степана Сапеляка) // Тернопіль, 1999. — С. 123—138.
  • Універсальний словник енциклопедія / УСЕ // К.: Новий друк, 2003. — 3-е видання. — С. 1087.
  • Український Правозахисний Рух. Документи й матеріали / Упорядкував О. Зінкевич / Смолоскип. Торонто-Балтимор, 1978. — С. 418—427.
  • Хто є хто в Україні. Біографічний довідник // К.: Видавництво «К. І. С.», 2007. — С. 861.
  • Шевченківські лауреати. 1962—2007: Енциклопедичний довідник / Автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. слова І. М. Дзюба, Р. М. Лубківський. — 2-ге вид., змін. і доп. — К.: Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6. — С. 508—509.

Антології. Збірники. Часописи.

  • Антологія української поезії ІІ половини ХХ сторіччя / Упорядик проф. Юрій Ковалів // К.: Гранослов, 2001. — С. 239—243.
  • Білик О. «…В тюрмі був єдино за слово своє». («Житіє» Степана Сапеляка: жанр, композиційна структура) // Слово і час. — 1991, травень. — № 5. — С. 4-14.
  • Богославень: Духовна поезія західноукраїнських авторів. — Тернопіль, 1994. — С. 393—398.
  • Боян: Поезія’97. Збірник // К.: Укр. Письменник,1997. — С. 73-75.
  • Великдень в українській поезії. Антологія / Упоряд. Н. О. Данилевська // Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2009. — С. 84.
  • Віщий гомін: Укр. Поезія другої половини ХХ ст. / Упоряд. М. О. Сорока // К.: Грамота, 2003. — С. 283—300.
  • Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі: Наукове видання // Львів,2008. — С. 4-6.
  • З облоги ночі: Збірник невольничої поезії України 30-80 рр. // К.: Український письменник, 1993. — С. 378—385.
  • Книга про матір. Антологія: Укр. Поети XIX—XXI ст. / Упоряд. В. Л. Чуйко // К.: Криниця, 2003. — С. 218.
  • Мельничук Б. Степан Сапеляк — лауреат Державної премії України імені Т.Шевченка 1993 року // Тернопіль. — 1993. — № 4. — С. 25. Те ж: Голос народу. — 1993. — 20 берез.
  • 'Мовчан Павло. Слова, що виголошувались подумки // Сапеляк Степан. Тривалий рваний зойк. — К., 1991.
  • Поезія. 90’2: Збірник // К.: Рад. пис., 1990. — С. 43-47.
  • Різдво в українській поезії. Антологія: християнські вірші // Ніжин: ТОВ «Видавництво „Аспект-Поліграф“», 2010. — С. 255—261.
  • Слобожанська яса. Антологія громадянської лірики кінця XVII — початку XXI століть // Х.: Майдан,2006. — С. 777—786.
  • Слобожанська муза. Антологія любовної лірики XVII-ХХ століть // Х.: Майдан, 2000. — С. 667—674.
  • Слово благовісту: Антологія української релігійної поезії / Упоряд. Т. Ю. Салига // Львів: Світ, 1999. — С. 633—641.
  • Степан Сапеляк — лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка 1993 року //Русалка Дністрова. — 1993. — № 7 (берез.).

Бібліографія[5]

  • Хроника текущих событий // Нью-Йорк: Хроника, 1974, вип. 33. — С. 34, 35, 47.
  • ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1975, вип. 34. — С. 33.
  • ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1976, вип. 42. — С. 34, 49-50.
  • Страждання і невгнутість Степана Сапеляка // Визвольний шлях. — 1977. — № 3. — С. 302—305.
  • С. Сапеляк. День молодого листя // Брюссель, 1978.
  • ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 47. — С. 104, 106, 107, 119, 121, 132—133; вип. 48. — С. 60, 61, 64, 72, 75.
  • ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1979, вип. 51. — С. 98.
  • С. Сапеляк. З гіркотою в камені // Нью-Йорк: Пролог, 1989.
  • С. Сапелякові «пропонують» покаятися: Матеріали і документи // Визвольний шлях. — 1981. — № 10. — С. 1194—1195.
  • С. Сапеляк. Тривалий рваний зойк // К.: Радянський письменник, 1991.
  • Якель Р. «Згустки безслів’я ставали табірною музою» // Молодь України. — 1991. — 3 лип.
  • Габор Н. «Не думав, що маю долю гіршу, ніж інші, знав, що були страшніші долі…»: [Інтерв’ю] // Тернопіль вечірній. — 1991. — 3 лип.
  • Скорботна пісня України: Творчий портрет Степана Сапеляка // Ткачук М. Богдан Бойчук. Степан Сапеляк (компедій творчості поетів): Навч. посібн. — Тернопіль, 1994. — С. 37-58.
  • С. Сапеляк. Журбопис // Харків: Майдан, 1995.
  • Г. Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960—1980-х років // К.: Либідь, 1995. — С. 142.
  • Ліберний О. Галицький символ волі у Харкові // Свобода. — 1995. — 26 трав.
  • Ткачук М. Скорботна пісня України: Штрихи до творчого портрета Степана Сапеляка // Дзвін. — 1995. — № 11-12. — С. 156—162.
  • Барна В. У колі земляків // Літ. Україна. — 1995. — 10 серп.
  • Барна В. Символ нескореності духу // Дзвін. — 1995. — № 7. — С. 159.
  • Ліберний О. Галицький символ волі у Харкові // Свобода. — 1995. — 26 трав.
  • Ліберний О. Іменем братів Лепких увінчані лауреати // Свобода. — 1995. — 18 квіт.
  • До джерел любові і болю // Тернопіль вечірній. — 1996. — 26 черв.
  • Мельничук Б. «Для мене найстрашніше — це плач дитини…» // Тернопіль вечірній. — 1996. — 26 черв.
  • Мельничук Б. «Невольничі діалоги»: [Підбірка віршів і листів] // Тернопіль. — 1996. — № 4-5. — С. 3-13.
  • П. С. Осяяння Степана Сапеляка: [Про книгу «Журбопис»] // Форум. — 1996. — № 1. — С. 125—127.
  • А. Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні // К.: Видавництво ім. О. Теліги. — 1998. — С. 208.
  • Плішко С., Радзієвський В. Один з провісників весни // Тернопільська газета. — 1999. — 21 січ., портр.
  • Стожук А. Час совісті при слові дня / Легенда слова // Х.: Майдан. — 2013. — С. 26-35.
  • Мельничук Б. Перейти на другий берег. Присвячено Степанові Сапеляку: спогади, статті, поезії, листи, фото, графіка / Художник Є. Удін. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2015. — 864 с.

Примечания

  1. Про присудження Державних премій України імені Т.Шевченка: Указ Президента України // Літ. Україна. — 1993. — 11 берез.
  2. Островський Ігор. Поет у суспільстві // День. — 2002. — 11 жовтня.
  3. Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України колишніх політичних в’язнів і репресованих» (недоступная ссылка). Дата обращения: 11 октября 2019. Архивировано 22 июля 2015 года.
  4. Указ Президента України № 939/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Свободи»
  5. «Репресовані письменники тернопільщини». Бібліографічний покажчик. Тернопіль — 2000 р.

Ссылки